
Для педагогів
🟣 АНАТОМІЯ МОВЛЕННЯ:
Вплив емоційно-вольової сфери та памʼяті на розвиток мовлення
🔴 ЕМОЦІЙНО-ВОЛЬОВА СФЕРА
▪️Емоції та воля це ті частини нашої особистості, які безпосередньо впливають на поведінку, а це означає що вони визначають нашу здатність до комунікації. Все, що ми робимо, говоримо чи сприймаємо ініціюється цими двома системами. Саме вони містять один з найважливіших елементів - МОТИВАЦІЮ, в тому числі й до мовлення.
Крім того, емоції та воля беруть активну участь в усіх процесах пізнання, включаючи нашу увагу, тонізуючи памʼять та активізуючи процеси мислення.Треба розуміти, що мовлення як і будь-який інший вид комунікації - це вольовий акт.
▪️Наведемо приклад як працюють мотивація та емоції.
Таким стимулом може стати будь-який предмет або навіть внутрішнє переживання людини, її фізичний стан, ідея.
Стимул здатен викликати певні емоції, пробуджуючи в памʼяті знайомий образ та повʼязані з ним почуття. Так, наприклад, шоколадне тістечко може нагадати про веселе свято, з яким повʼязана емоція радості. Або напроти, викликати негативні спогади, повʼязані з відʼїздом друга, що викличе смуток.
▪️Що відбувається в мозку?
Процеси мислення продовжують стрімко проходити в нашій голові. Оскільки одночасно з тістечком ми вловили ще пару десятків стимулів, мозок намагається визначити що конкретно викликало активізацію лімбічної системи (наших емоцій). Якщо йому це вдається, то виникає БАЖАННЯ, якщо ні - то НЕУСВІДОМЛЕНА ТЯГА до обʼєкту. Тобто в першому випадку ви зрозумієте, що хотіли б скуштувати тістечко, увійдете в кафе та зробите замовлення. В іншому - пройдете мимо, але неодмінно будете відчувати певну потребу, яку будете не в силі пояснити. Не переймайтесь! Неусвідомлена тяга швидко згасає. Про шоколадне тістечко ви незабаром забудете, а за ним зникне й неусвідомлений поштовх, який так і не перетворився на вольовий акт (дію).В той же час і наявність стійкого бажання не завжди є гарантією результату. Цілеспрямований вольовий акт ми можемо здійснити лише тоді, коли усвідомлюємо МОТИВИ ТА ЦІЛІ, тобто знаємо не лише чого хочемо, але й до чого це може нас призвести.В цьому випадку мозок не просто аналізує наші можливості й вигоди, він прогнозує бажаний результат, на підставі якого ми приймаємо виважене рішення.Тільки після цього формується вольове зусилля, за допомогою якого виконується та чи інша поведінка.
▪️З мовленням відбувається те ж саме.
▪️Для дітей з порушеннями комунікації та емоційно-вольової сфери характерні такі мовленнєві явища, як ехолалія та мовленнєві стереотипії, коли дитина яка нездатна до продукування самостійного мовлення, виражає свій емоційний стан та потреби через повторення слів або цілих речень вслід за дорослим або через відтворення завчених раніше фраз. Така мовленнєва діяльність не є самостійною та не здатна слугувати в повній мірі засобом комунікації, тому потребує відповідного логопедичного втручання.
🔴 ПАМʼЯТЬ
▪️Процес запам'ятовування інформації, як і будь-який складний механізм, містить в собі ряд елементів та базується на даних, які отримує від рецепторів.
▪️Для виконання більш складних психічних та мисленнєвих функцій мозку інколи необхідно зберігати інформацію впродовж довгих років, а також мати можливість швидко отримувати «архівні» дані. Все це вдається здійснити завдяки невичерпному ресурсу нашої памʼяті.
▪️Наш мозок робить те ж саме з даними, які переміщуються у короткострокову памʼять, ресурс якої значно обмежений лише 5-6 елементами.
Якщо ж сигнал продовжує циркулювати у клітинах кори, як і раніше збуджуючи нейрони та провокуючи їх на створення нових звʼязків, мозок розцінить ці дані як важливі та збереже їх у довгостроковій памʼяті.
▪️Ресурси довгострокової памʼяті практично не обмежені обсягом чи часом. Тут можуть зберігатися мільйони різноманітних образів та подій, повʼязаних чи не повʼязаних між собою.
▪️В процесі розвитку мовлення памʼять відіграє важливу роль. Ще на етапі сприйняття памʼять активно бере участь в операціях розрізнення та добудовування. Пізніше, коли до образів додаються слова, памʼять стає важливим інструментом в розумінні мовлення, а згодом і у її породженні.
▪️Якщо узагальнити описане вище, то мозок здійснює дві основні маніпуляції при використанні інформації: переміщення даних з короткострокової пам'яті в довгострокову та їх вилучення в зворотній бік.Виходячи з цього при порушенні вказаної функції в корекції ставляться 2 завдання:
▪ навчити швидко та точно знаходити та вилучати дані для обробки.Вказані задачі вирішуються з прямим та зворотнім використанням одних й тих же інструментів:
▪ осмислення
▪ асоціацій
▪ емоцій
▪ ефекту генерації.
🔺Осмислення інформації, що зберігається: її розуміння та якісна обробка полегшує та пришвидшує пошук даних та їх розшифровку в майбутньому.
🔺Асоціації дозволяють кодувати образи та події, повʼязуючи їх з відповідними відчуттями (запахами, звуками), тим самим полегшуючи архівацію та наступний пошук. Ми будемо супроводжувати матеріал (слова, звуки, образи) цікавими асоціаціями-провідниками. За них, як за тонкі ниточки, ми одного дня зможемо витягнути потрібні образи з безкрайнього моря памʼяті.
🔺Емоції - універсальні помічники в процесі корекції та відбудови мовлення. Вони спалахують при неочікуваній появі стимулу, новій інформації або емоційній підказці дорослого. Саме емоції забезпечують підвищену швидкість вилучення збереженої інформації.
🔺Ефект генерації полягає в самостійному пошуку та усвідомленні (осмисленні) інформації, у створенні чогось, в практичному вивченні властивостей предметів та явищ, в аналізі відчуттів та у формуванні образів.Збільшення обсягу інформації для розширення пам'яті вводиться в логопедичну роботу лише за умови налагодженого процесу сприйняття, тобто тоді, коли дитина здатна добудувати (домалювати) або упізнати предмет по обмеженій кількості характеристик. В іншому випадку розширення можливостей памʼяті при порушенні самого її механізму не має жодного сенсу.
🟣 Резюме:


Комплекс вправ для корекції рухових порушень і методика їх застосування:
І. Вправи для формування вертикального положення голови
Із вихідного положення лежачи на спині
1.За допомогою іграшки стимулювати повороти очима і головою вправо-вліво, вверх – вниз, кругові повороти
2.Те ж саме, тільки з підкладеним під плечовий пояс валиком.
3.Початкове положення (п.п.) те ж саме, ноги зігнуті до живота, руки схрещені на грудях, або навколо колін. Методист кладе руки під плечовий пояс і трохи піднімає дитину, виносячи вперед, стимулюючи цим самим піднімання голови.
4.П.п. на спині: дитину злегка піднімають за плечі, що стимулює піднімання голови.
5.Те ж саме, але дитину підтягують за передпліччя або кисть, що сприяє піднімання голови, а потім і тулуба.
6.П.п. на спині, ноги зігнуті і розведені, кисті дитини приведені до однойменної щиколотки – приводить до піднімання голови.
7.Те ж саме, але з покачуванням дитини в цьому положенні вперед – назад.
8.П.п. те саме, ноги дитини прижаті долонею методиста в області колін, другою рукою захвачується кисть дитини і виконується тяга вперед – вверх – стимулюється піднімання і поворот голови.
9.П.п. на спині, ноги дитини прижаті передпліччя методиста, а долоні розміщені з обох сторін під головою дитини – викликається піднімання голови.
10.П.п. на спині, дитині протягується іграшка для захоплення пальцями рук, після чого виконується легенька тяга за утримуваний предмет до положення випрямлених і трішки натягнутих рук – стимулюється піднімання голови.
11.П.п. те саме, тримають дитину за кисті випрямлених і піднятих вперед рук: почергово піднімають дитину за кожну руку з виконанням повороту на бік – стимулюється повертання голови.
12.П.п. те ж саме, руки методиста обхвачують голову дитини з обох сторін і виконують пасивні рухи нею направо і наліво, вперед і назад.
13.П.п.на спині: самостійні повороти голови направо і наліво на звук.
14.Теж саме, але голова дитини повинна трішечки виступати за край матраца чи тапчана.
15.П.п. те ж саме, голова наполовину виступає за край матраца чи тапчана. Від живота дитячу увагу привертають іграшкою – це спричиняє до самосійного піднімання голови.
16.П.п. те саме, але на поверхні з уклоном (10-30) головою вниз, руки в ліктях прижаті методистом. Асистент, маніпулюючи іграшкою, стимулює самостійне піднімання голови до вертикального положення.
17.Те ж саме, але з покачуванням наклоної дошки вверх – вниз під час виконання вправ.
18.П.п. лежачи на боці: стимулюються повороти голови за іграшкою.
19П.п. лежачи на боці: потягнути дитину за руку, легенько підтягнути вгору для формування стійкого вертикального положення.
Із початкового положення лежачи на животі
1.П.п. на животі: плавні повороти голови дитини в обидві сторони.
2.П.п. на животі, голова повернута в одну із сторін, брязкальцем стимулювати повернути голову в сторону звукового подразника.
3.П.п. на животі, голова трішки виступає за край тапчана – це положення сприяє підніманню і стабілізації голови.
4.Те саме, але піднімання і повороти голови досягаються звуковим впливом, або яскравою іграшкою.
5.П.п. те саме, підкладання рук методиста під груди дитини визивають реакцію випрямлення голови.
6.П.п. на животі, під який підкладають руки методиста, дитина при піднята в повітрі, це впливає на піднімання і випрямлення голови.
7.Те ж саме, але проводимо покачування дитини з почерговим рухом вверх – вниз.
8.П.п. на животі, руки витягнуті вперед: однією рукою методист притискає таз дитини, іншою піднімає плечі, голова залишається звисати.
9.П.п. те саме, руки зігнуті в ліктях, плечі розведені: пропонуючи іграшку для захвату обома руками, стимулюється виведення прямих рук вперед з одночасним підніманням голови.
10.П.п. на животі, руки вздовж тіла долонями вниз: однією рукою прижимається таз дитини, другою піднімається вверх – назад почергово ліве і праве плече з невеликим поворотом у відповідну сторону – стимулює піднімання голови і розгинання хребта.
11.П.п. на животі. Руки відведені в сторони – назад, долоні відкриті: потягнути дитину за руки назад – вверх з розкачуванням і поворотами – дитина піднімає голову і верхню частину тулуба. прави для переборювання згинально-привідних установок верхніх кінцівок
12.П.п. лежачи на спині: тримаємо руки дитина за зап'ястя, трохи піднімаємо і виконуємо коливальні рухи в усіх напрямах, поступово збільшуємо амплітуду.
Методист тримає дитину за однойменні руку і ногу, і піднімаючи над опорою виконує потряхування, коливання, а пізніше колові рухи за годинниковою і протигодинниковою стрілками
Методист тримає дитину за зап'ясток і обертає її по типу каруселі в один, а потім в інший бік,
Методист утримує дитину за зап'ястя обох рук і виконує кругові рухи дитиною навколо точки захвату.
13.П.п. стоячи на колінах, методист захвачуючи дитину позаду за зап'ястя обох рук, ступні дитини з боків прижимаються ступнями методиста: проводиться розведення рук в сторони – вверх з подальшим нахилом дитини вперед – вниз.
14.П.п. Лежачи на спині, руки на півзігнуті: методист почергово бере дитину за зап'ясток кожної руки, піднімаючи вверх, відриваючи верхню частину тулуба від опори і розвертаючи тим самим дитину в сторону.
15.П.п. лежачи спиною на великому надувному м'ячі, руки розкинути вверх сторони: утримуючи дитину за щиколотки методист виконує качання і потряхування.
16.П.п.Лежачи спиною на валику руки випрямлені вверх назад: методист обхвачує дитину і виконує «скручування» з можливим подальшим переворотом зі спини на живіт і навпаки.
17.П.п. сидячи на стегнах, ноги розведені(спиною до методиста) – комплекс пасивних і пасивно-активних вправ:
Відведення прямих рук назад із положення «попереду»;
Піднімання прямих рук через сторони вверх з поверненням в вихідне положення;
18.Теж саме, але руки фіксуються в найвищому положенні виводяться вверх за голову;
Почергово піднімати ліву і праву руку і фіксуємо у найвищому положенні.
Піднімати прямі руки вверх через положення «вперед»;
Одночасні кругові рухи рук вперед – назад;
Почергові рухи прямими руками вперед;
19.Теж саме виконується назад;
Однією рукою виконується рухи вперед, одночасно другою рукою – назад;
Теж саме зі зміщенням положенням рук;
Підтягування рук дитини вверх з їх послідуючим розслабленням в положенні вниз;
20.Теж саме, але почергово лівою і правою рукою;
21.Теж, але одна рука при цьому фіксується в вертикально-натягнутому положенні, а друга – виконує падаючі розслабленні рухи вниз;
22.Теж. Але почергово правою і лівою рукою дитина захвачує високо підняту руку методиста і утримується в такому положенні 1-3с.
23.П.п. лежачи на спині: методист вкладає в кисті дитини гімнастичну палицю і виконує відведення прямих рук назад – вперед, торкаючись опори. Вправи для формування поворотів тулуба в лежачому положенні
24.П.п. лежачи на спині: методист обхвачує обома руками голову дитини, плавно повертає її навколо продольної вісі тулуба в сторону передбаченого повороту.
25.П.п. теж саме, але методист допомагає дитині виконати поворот за рахунок тяги протилежної до повороту руки.
26.П.п. теж саме, але методист допомагає виконати поворот, захвативши дитину за зігнуті в колінах суглоби ніг.
П.п. теж, методист випрямляє одну ногу дитини, а другу згинає в коліні і повертає в сторону повороту.
П.п. те саме: виконується тяга дитини за руку в сторону повороту, другою рукою підтримується таз з наступним його відпусканням.
П.п. на спині, лежачи на пелюшці: методист піднімає її за один край, створюючи додатковий поворотний момент.
П.п. на спині під поперек підкласти валик в районі крижів або лопаток: зосередити увагу на границі, розташованій на одному з країв валика, стимулюється самостійні повороти в відповідну сторону.
П.п. лежачи на спині на килимку: методист виводить прямі руки і зближує їх над головою, щоб полегшити виконання повороту.
Вправи для переборювання згинально-привідних установок нижніх кінцівок
Із положення лежачи на спині.
Утримуючи ноги за гомілки, струснути ними у напряму вверх – вниз.
Однією рукою випрямлена нога притискається методистом до підлоги – друга нога відводиться в сторону.
Одночасне розведення в сторони зігнутих в колінах ніг, починаючи з малої амплітуди з подальшим її збільшенням.
Одночасне згинання ніг до живота з подальшим їх розведенням.
Те саме, але згинання – розгинання виконуються однією ногою, друга при цьому випрямлена і притиснута до підлоги.
Одночасне протилежне згинання – розгинання ніг (велосипед).
Згинання ноги з подальшим відведенням її в сторону до опори, інша нога випрямлена і притиснута до підлоги.
Кругові рухи прямою або напівзігнутою ногою в тазо-стегновому суглобі, інша нога фіксується методистом в районі стегна.
Кругові рухи обома зігнутими в колінах ногами, таз дитини при цьому фіксується методистом. Вправи для формування положення на чотирьох кінцівок
П.п. лежачи животом на валику: методист пасивно піднімає голову дитини, згинає – розводить ноги – вага тіла переноситься на тазовий пояс, руки при цьому виконують функцію підтримки.
П.п. лежачи на животі, опір на витягнуті руки: методист згинає одну ногу в коліні – стегні і фіксує її в цьому положенні, потім підтягує таз дитини в сторону опірної ноги – передбачається згинання і винесення вперед протилежної ноги.
П.п. на 4-х кінцівках: повороти голови в різні сторони.
П.п. на 4-х кінцівках: маніпуляція однією руки з предметами формують стійке положення тіл на 3-х опорах.
П.п. на 4-х кінцівках на рухомій дошці: зміною кута нахилу дошки (10-45) досягають переміщення ваги тіла почергово на плечовий і тазовий пояс.
П.п. на 4-х кінцівках: дитина самостійно або з допомогою методиста відриває опори одночасно різнойменні руки і ногу; методист допомагає дитині прийняти стійке положення і далі перенести положення опори на протилежні кінцівки.
Вправи для формування уміння повзати на 4-х кінцівках
П.п. лежачи на животі: методист піднімає трохи вгору таз дитини, чим визиває «реакцію жаби» зі згинанням і виносом вперед однієї із ніг.
П.п. лежачи животом на валику: методист утримує дитину за ноги і підштовхує вперед, визиваючи у нього крокові рухи руками; теж виконується у зворотному напрямку.
П.п. лежачи грудьми на візку з опором на піджаті зігнуті руки: методист підштовхує дитину за сідниці або рухає візок вперед, стимулюючи прояв крокових рухів ногами.
П.п. лежачи животом на короткому візку, руки (долонями) і ноги (голіннями) знаходяться на опорі: методист тягне візок за шнурок вперед, визиваючи рефлекторне пересування дитини на руках і ногах.
П.п. сидячи зверху на валику, ноги в сторони, опір долонями об валик зверху – збоку: качаючи валик зліва на право визиваючи відповідний перенос ваги тіла, а також формується стійке положення в даній позі.
Вправи для формування навички сидіння
Пасивно дитина сідає в ліжку, положення фіксується за допомогою подушок.
П.п. – дитина сидить з розведеними стегнами на ногах методиста, обличчям до нього: методист утримує дитину під лікті за випрямлені і розвернуті зовні руки, виконується покачування в різні сторони.
П.п. – дитина сидить на колінах методиста спиною до нього: методист захвачує руки дитини, відводить їх назад і розвертає назовні, покачує в такому положенні.
П.п. сидячи на спеціальному стільці з опором передпліччя на стіл.
П.п. сидячи на килимку, підтримуючись двома руками за поручень, трубу, натягнуту мотузку або пальці методиста – зберігається стійке положення тіла.
Те саме, але кистями дитина береться за натягнутий канат, або мотузку, розміщену: перед дитиною, або збоку.
П.п. сидячи на килимку, обома руками зверху обхвачує гімнастичну палицю: методист палицею вправо – вліво, визиваючи відповідні повороти тулуба дитини.
П.п. сидячи на килимку: методист захвачує дитину за голені випрямлених ніг і поступово піднімає їх – дитина намагається зберегти початкове вертикальне положення.
П.п сидячи на гойдалці, ноги звисають вниз: методист виконує маятникоподібні розкачування вперед – назад, в сторони, а також кругові повороти дитини.
П.п. сидячи по турецькі на крутящомусь диску, методист змінює кути нахилу диска в різних напрямках, спочатку у постійному режимі, а потім в різних варіантах, визиваючи у дитини відповідні страхуючи рекції.
П.п. сидячи на качалці, держачись за неї збоку руками (спочатку дитина сидить за напрямком руху, а потім – поперек): методист розкачує качалку, починаючи з невеликої амплітуди, поступово збільшуючи її.
П.п. сидячи на пружинячому стільчику, ноги підошвами на опорі: методист спочатку сам покачує стільчик з дитиною вверх – вниз, стимулюючи в неї самостійне бажання виконувати ці рухи.
П.п. сидячи на обертающомуся стільці, руки на поручнях, методист обертає стілець то в одну, то в другу сторону з різною послідовністю і частотою – дитина намагається зберегти стійке положення.
Збереження стійкого положення по турецькі на батуті, який розгойдують в різних напрямах.
Вправи для формування вміння вставати на коліна
П.п. стоячи на колінах, пасивно створене методистом за допомогою відведення прямих рук назад – вверх.
П.п. сидячи з розведеними зігнутими ногами: руки спираються на валик, м'яч чи поручень.
Сидячи на колінах, хват руками за перекладину.
П.п. сидячи на колінах: обпертися руками об предмет.
П.п. стоячи (сидячи) на колінах на батуті: тримаючи дитину за руки, погойдуємо дитину у напрямі зверху – вниз, зліва – направо, і в ін. напрямах.
П.п. сидячи на п'ятах, руки в опорі: іграшкою стимулюється поворот тулуба в відповідну сторону із звільненням опорної руки для маніпуляції предметом.
П.п. стоячи на колінах, кистями руки тримається за гімнастичну палицю, утримуючу методистом: відведення палиці вліво – вправо призводить до повороту тулубом і виносом руки в відповідну сторону.
П.п. стоячи на колінах на розгойдувальній вперед – назад підвісній дошці: дитина тримається руками за підошви і намагається зберегти стійке положення.
П.п. стоячи на одному коліні, друга нога винесена вперед стопою на опорі: методист, підтримуючи дитину, робить легенькі коливальні рухи в різні сторони.
Вправи для формування кроків
П.п. стоячи на колінах на гладенькій опорі, дитина тримається обома руками за гімнастичну палицю, що знаходиться перед нею: методист робить легеньку тягу дитини за палицю, стимулюючи формування кроків на колінах.
П.п. стоячи на колінах, тримаючись руками за горизонтальний шуст, розміщений між ногами на висоті 4-7см: методист повертає голову по часовій (або проти часової) стрілці,визиваючи компенсаторні кроки ногами.
П.п. стоячи на колінах, упор руками на камере (круг), розміщену перед дитиною: методист відтягуючи камеру (круг), розміщену перед дитиною: методист відтягуючи камеру вперед, або штовхаючи назад дитину визиває формування кроків вперед, або штовхаючи назад дитину визиває формування кроків у відповідному напрямі (можливі розвороти камери по часовій і проти часової стрілки).
П.п. стоячи на колінах, опір руками на валик: на валик: зберігаючи опору руками і перекочуючи долонями валик, дитина крокує слідом за ним.
Вправи формування навички самостійного стояти
П.п. стоячи: руки обхвачують рейку гімнастичної драбини на рівні грудей.
П.п. стоячи біля опори і спираючись на неї животом, дитина руками проводить різкі маніпуляції з іграшками, що лежать на опорі.
П.п. стоячи в манежі, руки захвачують поручень: розкачування в сторони, з переносом ваги спочатку на одну, потім на другу ногу.
П.п. стоячи біля низенького столика, руки на опорі; дитина піднімає і складає на стіл іграшки, розкидані навколо нього на килимі.
П.п. стоячи у поручня, схвативши його обома руками, до поручня на рівні колін підвішений м'яч: дитина робить спробу вдарити його ногою.
П.п. стоячи на рухомій дошці, руки на поручні: методист змінює уклін дошки, розкачує дитину, яка прагне зберегти стійке положення тіла.
П.п. стоячи ногами на продовгуватій качалці, руки тримаються за поручень на рівні грудей: перенесення ваги тіла з п'яти на носок і виконання перекату на качалці.
П.п. стоячи ногами на сферичній гойдалці, руки на поручні: перенесення ваги тіла вперед – назад, з ноги на ногу, виконуючи розкочувальні рухи. Вправи для формування самостійної ходьби
П.п. стоячи, методист утримує дитину попереду за руки, на підлозі знаходиться драбина з горизонтальними поперечними рейками: методист тягне дитину вперед вздовж драбини стимулюючи ходу і переступання через рейку.
П.п. стоячи, методист позаду підтримує дитину руками під посохи, поряд – великий м'яч: методист направляє дитину на м'яч, формуючи ударно-крокові рухи.
Ходьба за допомогою опори на поручні або канатів на рівні поясу.
Ходьба приставними кроками вправо – вліво, тримаючись за горизонтальні рейки драбини, чи канат.
Ходьба з підтримкою методиста по похилій площині до гори і вниз.
Ходьба з підтримкою за одну руку по міткам, лініям , переступаючи предмети.
Ходьба, перекочуючи перед собою великий м'яч, двома руками.
Ходьба з опорою на шести, палиці.
Ходьба з підтримкою, а потім самостійно по сходам вверх – вниз.
Лазіння по вертикальній драбині формує перехресну координацію рук і ніг.

Особливості психічного та фізичного розвитку дітей із синдромом Дауна
Синдром Дауна є однією з найпоширеніших генетичних аномалій, яка викликає порушення розумового та фізичного розвитку. Основні особливості таких дітей:
Психічний розвиток:
- Уповільнений темп розвитку пізнавальних функцій - уваги, пам'яті, мислення. Інтелектуальне відставання може бути різного ступеню - від легкої до важкої розумової відсталості.
- Труднощі з абстрактним мисленням та узагальненням інформації.
- Проблеми з короткочасною пам'яттю та зосередженістю.
- Пізніше мовленнєвий розвиток, можливі дефекти вимови.
- Низька швидкість обробки інформації. Потреба більше часу на засвоєння нових навичок.
Фізичний розвиток:
- Затримка росту, низький зріст.
- Гіпотонія м'язів та зв'язок, що спричинює слабкість, в'ялість рухів.
- Специфічна зовнішність - маленькі вушні раковини, косоокість, плоске обличчя.
- Вроджені вади серця та інших внутрішніх органів.
- Порушення функцій щитоподібної залози, ожиріння.
- Знижений імунітет, схильність до інфекцій та алергій.
Незважаючи на труднощі психофізичного розвитку, діти з синдромом Дауна за умов цілеспрямованої корекційно-розвивальної роботи та підтримуючого оточення можуть досягти певної самостійності та соціалізації. Важливу роль відіграє раннє втручання - стимуляція розвитку з перших місяців життя дитини.
Основні напрямки розвивальної роботи та підтримки:
- Корекційна терапія для стимуляції пізнавальних та мовленнєвих навичок ( сенсорні ігри, логопедичні заняття).
- Фізична терапія та заняття ЛФК для поліпшення моторики.
- Формування навичок самообслуговування та побутової незалежності.
- Соціальна та емоційна підтримка в оточенні однолітків та в сім'ї.
- Залучення до доступної трудової діяльності відповідно до можливостей.
Таким чином, при комплексному супроводі діти із синдромом Дауна можуть розвиватися та соціалізуватися відповідно до їх індивідуального потенціалу. Найбільшого прогресу можна досягти в ранньому та дошкільному віці завдяки пластичності нервової системи. При цьому важлива підтримка родини та фахівців.
❗️Вплив травми може бути непомітним, розвиватися безсимптомно або ставатb руйнівним. Кілька метааналізів показують високу частку психічних розладів і психопатологій у постраждалого від війни та конфліктів населення. Один із них, що включив 8 досліджень щодо дітей та підлітків-біженців, зазначив поширеність ПТСР на рівні 22,7%, депресії — 13,8% і тривожних розладів — 15,8%.
❗️Хоча багато дітей та підлітків страждають від руйнівних, комплексних і широкомасштабних наслідків війни, інші демонструють надзвичайну стійкість до наслідків війни та вимушеної міграції.
❗️Попри те, що вплив війни, хаосу та розладу може призвести до серйозних наслідків, включно з ПТСР, депресією, тривогою та труднощами в повсякденному функціонуванні, було б недоцільно зосереджуватися виключно на серйозних проблемах із психічним здоров'ям, бо в такому разі поза увагою опиниться велика група дітей, які зазнали впливу травматичних подій. Багато з них переживають конфлікти та тривожні події, але уникають травм. Тому корисно також враховувати захисні чинники, які дають змогу деяким дітям пройти через вкрай тривожні переживання і залишитися при цьому психологічно неушкодженими.
❗️Дитяча психіка інтенсивно розвивається, тому, з одного боку, вона лабільніша ніж психіка дорослого, а з іншого – незрілість психофізіологічних процесів у дитини не дозволяє давати стабільні прогнози щодо наслідків пережитої травмуючої події.
(Джерело: Психологічна підтримка та допомога дітям, які пережили травматичні події. Навчальнометодичний посібник / Автори-упоряд. : Н. Вааранен-Валконен, Н. Заварова, за заг. ред. О. Калашник. – К.: 2022)
Гра «Оригінальні сніжки» ❄️
👉 Виготовити сніжки насправді можна і без снігу — з підручних матеріалів, легких і малоцінних. Підійде папір, газети або старі шкарпетки, набиті поролоном, синтепоном, сухою травою.
👉Грати можна вдвох, втрьох, і навіть вдесятьох, поділившись на команди.
Варіантів гри є дуже багато, ми наведемо найбільш цікаві:
👉«Хто далі?» — Гравці стають у шеренгу. В кожній руці вони тримають по сніжку. За вказівкою дорослого: «Кидай правою (лівою)!» — всі одночасно намагаються кинути її якомога далі (до паркану, ялинки або іншого орієнтиру). Чий сніжок пролетить далі інших, той вважається переможцем.
👉«Мішень» — Діти грають групами по кілька осіб, кожен готує для себе по 5 сніжок. На стіні потрібно намалювати крейдою коло діаметром 75 см або поставити на пеньку пластикове відерце. Діти стають на відстані 6 кроків від мішені і намагаються влучити в неї. Спочатку одна дитина кидає поспіль всі свої сніжки, решта стежать за нею і підраховують, скільки влучних кидків вдасться їй зробити. Потім кидає сніжки наступний.
👉«Снайпери» — На лавку, доріжку або якесь підвищення потрібно покласти яскравий кубик, кеглю чи інший предмет. А діти мають спробувати збити його сніжком. Можна поставити для збивання кілька однакових або різних предметів. В цьому випадку в грі одночасно братиме участь більше дітей — по числу предметів-цілей.
👉«Снігові бої» — Якщо на майданчику багато діток, можна поділити їх на дві команди, а майданчик — на два ігрові поля. І перекидати сніжки на ворожу територію. Перемагає та команда, у якої на ділянці в момент умовного сигналу буде менше сніжок.
👉А ще цікавий варіант для компанії — естафета зі сніжками. В цьому випадку дітвора ділиться на дві команди, де кожному учаснику видається по сніжку, який потрібно кидати з того місця, куди впав сніжок, який кидали перед цим. Перемагає та команда, яка найбільше віддалилася від старту.
👉 Не забудьте тільки після цих веселих ігор зібрати незвичайні сніжки й утилізувати їх (або залишити до наступного разу).
«Крижані прикраси» ❄️❄️❄️
Заморожена вода надає безліч можливостей для експериментів. Наприклад, малюка точно захопить виробництво крижаних прикрас для дерев — ними можна прикрасити ялинку або будь-яке інше дерево у дворі чи на майданчику.
Для їхнього виготовлення вам потрібно розвести у воді харчовий барвник і розлити по формах, які знайдуться в будинку. В якості формочок можна використовувати порожні деталі конструктора, формочки для піску або випічки, навіть звичайні повітряні кульки. Можна обійтися і без формочок — замінивши їх фольгою, з якої з дитиною можна виліпити потрібну форму.
Перед тим, як заморожувати майбутні іграшки, не забудьте вкласти в кожну формочку складену вдвічі мотузочку так, щоб петелька не торкалася води — саме за неї ви будете підвішувати свої прикраси.
Якщо під рукою не виявилося барвника, не біда — можна додати у воду блискітки, гілочки, ягоди або кавові зерна — вийде дуже цікаво.
До слова, звичайна вода з-під крана не підійде, так як при заморожуванні вона дає нерівномірний результат: в одному місці буде просто каламутною, в іншому — білястою. Щоб досягти ідеального результату, попередньо прокип'ятіть воду, додавши в неї трохи лимонної кислоти і цукру. Дайте відстоятися і тільки після цього приступайте до роботи.
За тим же принципом можна зробити крижану мозаїку або навіть крижану доріжку — для цього різнокольорову підфарбовану воду потрібно заморозити в одноразових тарілках. Дитині дуже сподобається викладати з отриманих «плиток» справжню доріжку для ляльок, наприклад.
А ще дітям подобаються крижані ліхтарики. Один зі способів їхнього створення: взяти два відерця різного розміру, поставити одне в інше і залити простір між ними водою. Коли вона замерзне, прибрати відерця і вийняти плафон, в який можна поставити свічку. Виглядає такий ліхтарик казково!
❗️Логоневроз (заїкання) – це порушення мовлення, при якому порушується плавність мовлення, що може включати: повторення звуків, затримки під час вимови слів, блокування певного звуку під час вимови, а також неритмічних рухах артикуляційного апарату та голосових зв'язок. Логоневроз стосується лише труднощів із вимовою, а не розуміння чи здатності до мовлення.
❎Виникнення логоневрозу в дітей може бути спричинене факторами різноманітного генезу:
1. Генетичні фактори: спадкова обтяженість, на фоні вродженого порушення тонусу м'язів артикуляційного апарату (в якості рецесивної ознаки); підвищена збудливість НС та схильність до захворювань вегетативної НС;
2. Фактори постнатального розвитку: ушкодження головного мозку; інфекційні та соматичні захворювання, що послаблюють та дезорганізують роботу НС.
3. Вплив зовнішніх чинників: швидкість темпу мовлення в родині; психоемоційна обстановка в родині; стиль виховання дитини; наявність людей із логоневрозом в близькому оточенні дитини, що може призвести до неправильного наслідування.
❎Причини виникнення логоневрозу у дорослих можуть бути наступними:
1. Неврологічні фактори: травми головного мозку; церебральний інсульт; вроджені вади НС.
2. Психоемоційні фактори: стрес; підвищена тривожність; низька самооцінка.
3. Навички комунікації: особливості темпо-ритмічної сторони мовлення; загальний стиль мовлення.
❎Методи корекції мовлення у дітей та дорослих з логоневрозом:
1. Логокорекція: розвиток правильної артикуляції звуків; мовленнєвого видиху; тренування м'язів голосового апарату; розвиток темпо-ритмічної сторони мовлення.
2. Психологічна підтримка: надання емоційної підтримки для зниження рівня тривожності пов'язаного з порушеннями мовлення; робота над підвищенням самооцінки.
❗️Важливо пам'ятати, що методи допомоги можуть варіюватися в залежності від конкретного випадку логоневрозу.❗️
10 ідей ігор для дітей з особливими освітніми потребами
1. "Знайди пару". Потрібно знайти парні картинки, фігурки тварин, предметів за завданим ознакам. Розвиває увагу, мислення.
2. "Впізнай на дотик". У мішечку різні фігурки, дитина на дотик впізнає їх. Розвиває сенсорне сприйняття.
3. "Пройди лабіринт". Викладіть мотузкою на підлозі лабіринт, дитина проходить його з заплющеними очима. Розвиває координацію.
4. "Збудуємо будиночок". Конструювання з паличок Кюїзенера. Розвиває дрібну моторику, уяву.
5. "Музичні пляшки". Налийте різний рівень води у пляшки, дмухайте - музичні звуки. Розвиває слухове сприйняття.
6. "Знайди скарб". За підказками (гаряче - холодно) шукайте схований предмет. Розвиває орієнтацію в просторі.
7. "Хитрий клубочок". Потрібно розплутати мотузку, намотану у клубок. Розвиває координацію рухів.
8. "Сенсорна торбинка". Наповніть торбинку різними за текстурою матеріалами. Дитина на дотик впізнає їх.
9. "Знайди братика". Доберіть парні за розміром або кольором фігурки, частини мозаїки. Розвиває зорове сприйняття.
10. "Повтори рух". Показуйте дитині послідовності дій, нехай повторює. Розвиває пам'ять, увагу, моторику.
«Вище-нижче»
Запропонуйте гравцям подивитися навколо і назвати все, що знаходиться «вище дерева», «нижче куща», «вище мами», «нижче черевика» тощо.
Ця гра не тільки розвиває увагу, а й вчить виділяти частину із загального.
«Зимове бінго»
Для розвитку спостережливості малюка спробуйте створити власні картки для гри в бінго (різновид лото).
Перш ніж вирушати в парк або ліс з дітьми роздрукуйте на папері невеличкі тематичні картинки тих речей, які ви можете знайти на своїй прогулянці:
❄️ жолудя;
❄️ соснову шишку;
❄️ ягоди горобини/калини;
❄️ великого і малого песика;
❄️ поширеного птаха (горобця) і рідкісного (омелюха);
❄️ червоний автомобіль, поліцейський автомобіль, літак.
Ви можете обрати власні варіанти, підлаштовуючи рівень складності до віку вашої дитини.
Можна також запропонувати дитині в кожному квадраті намалювати ці тематичні зображення.
Наклейте їх на картон у вигляді картки лото (3*3 квадрати, наприклад), а потім вирушайте на прогулянку і шукайте зазначені предмети. Як тільки хтось побачить надворі те, що зображено на його картці, він це закреслює.
Переможе той, хто найшвидше заповнить, як у лото, хрестиками свій листочок.
Техніки логопедичного масажу
Логопедичний масаж - це сукупність прийомів масажу, що застосовуються для корекції порушень мовлення у дітей. Основними завданнями логопедичного масажу є:
- Нормалізація м'язового тонусу органів артикуляції
- Стимуляція кровообігу та лімфовідтоку
- Поліпшення координації та диференціації рухів артикуляційних м'язів
- Формування правильних артикуляційних укладів
Техніки масажу застосовуються для язика, губ, щік, м'якого піднебіння та шиї. Масаж проводиться по масажних лініях у напрямку руху лімфотоку.
Основні прийоми:
1. Погладжування - повільні поступальні рухи вказівним пальцем по масажній лінії. Вирівнює м'язовий тонус, активізує кровообіг.
2. Розтирання - кругові рухи подушечками вказівного та середнього пальців. Покращує кровообіг і розігріває м'язи.
3. Розминання - перехресні рухи долонями або щипцеподібні рухи пальцями. Також розігріває, розслаблює спазмовані м'язи.
4. Поплескування - легкі удари подушечками пальців. Тонізує та активізує м'язи.
5. Вібрація - дрібні ритмічні струси. Стимулює глибокі м'язи, розслаблює та тонізує.
6. Штрихування - легкі окремі дотики кінчиком вказівного пальця. Стимулює м'язову іннервацію та саморегуляцію тонусу.
Окремо виконуються пасивні вправи-рухи для тренування артикуляційних м'язів (оскальгризи, оскальгризи гризоти та ін).
Масаж активізує рецепторний апарат м'язів, що сприяє покращенню їх координації та рухливості.
Логопедичний масаж проводиться по 10-15 хвилин щодня, курсами по 10-15 процедур. Кожна ділянка масажується 5-7 хвилин. Для кращого ефекту масаж комбінують із артикуляційною гімнастикою та постізометричною релаксацією.
Показання для застосування логопедичного масажу:
- Дизартрія
- Ринолалія
- Діспраксія артикуляційного апарату
- Дислалія
- Відкритий тип вимови
- Гіперсалівація
- Парези артикуляційних м'язів
Масаж протипоказаний при загостренні захворювань порожнини рота, стоматиті, запальних процесах у ділянці обличчя та шиї.
Важливо виконувати масаж акуратно, уникаючи травмування слизової оболонки та м'яких тканин. При правильному застосуванні логопедичний масаж значно покращує ефективність корекції мовленнєвих порушень.